Комунальний дошкільний навчальний заклад № 64 "Схід"

 





Сторінка музкерівника

 

 

 

ПІсля холодної зими, часу вечорниць та забав, прийшла пора і весну прикликати, щоб стала родючою та багатою земля, щоб дівка молода заміж вийшла.
Дівчата та хлопці за тиждень до Великодня , на Вербну Неділю, збираються біля церкви та водять гаївки. В Великодню ж Неділю водять веснянки(бо весна вже остаточно зайняла свої позиції). Молодь гарно вбрана в вишивани, українські строї, збираються після Великодьного обіду біля церкви і починається забава:
 
Воротай-Воротайчику Гаївка-гра
 
Воротай-Воротайчику,
Відтвори Воротонька,
Відтвори Воротонька,
Бо їде Сиротонька.
 
- Що ж то там за Пан їде,
Що ж то нам за Дар везе?
- Веземо тобі Дари,
Як всім Пчілонькам Яри.
 
- Ми Пчілок не беремо,
За Дари не приймемо.
- А що ж бо ви берете?
За Дари приймаєте?
 
- Золоте Ягняточко
За Крайнє Дівчаточко,
Золоте Ягняточко
За Крайнє Дівчаточко.
 
 
Жила-була царівна (Царівна) гаївка-гра
 
Жила-була царівна, царівна, царівна.
Жила-була царівна, царівна молода.
 
Царівно, бійся відьми злої... відьми злої!
Аж раз прийшла та відьма зла... відьма зла: 
“Засни, царівно, на сто літ… на сто літ!”
І все заснуло твердим сном... твердим сном.
І виріс там густий бур’ян... густий бур’ян.
Аж раз прийшов царевич... царевич молодий.
Він поцілунком розбудив…царівну молоду.
І було в них весілля... весілля в них було.
І всі кричали слава... слава! (...тій парі молодій).
І були в них христини... христини в них були.
І всі кричали слава... слава тій парі молодій.
І виріс тут густий паркан... густий паркан. 
 
Опис гри:
Усі стають у коло, беруться за руки. У середину по черзі виходять Царівна, Відьма, Царевич і виконують дії, про які співається. Кожен рядок співається, як перша строфа.

 

Гра в Кота-Мишки (А є Миші в Стозі).

 

Гравці стають в ряд, один за одним, беруть один одного за пояс і ходять у різному напрямку: і прямо, і колом, і в'юцця. 
 
В цей час між одним з гравців, Сірим Котом, який стоїть першим і водить усіх, — і тими, що стоять у ряду за ним і звуцця Мишами, відбуваєцця така розмова:
А є Миші в Стозі? — Є!
А не бояцця Кота? — Ні!
Ой як Кіт поворушить
То всіх Мишей подушить!
З цими словами всі розбігаюцця, Кіт ловить Мишей: кого зловить, той стає Котом. 
Гра починаєцця спочатку
 
Заїньку, за головоньку пісня-гра
 
 
Заїньку, за головоньку.
Ані тобі, заїньку, вискочити,
Ані тобі, заїньку, виглянути.
Заїньку, ручки на плечки.
Ані тобі, заїньку, вискочити,
Ані тобі, заїньку, виглянути.
Заїньку, ручки під бочки.
Ані тобі, заїньку, вискочити,
Ані тобі, заїньку, виглянути.
Заїньку, сьидь та й сиди си.
Ані тобі, заїньку, вискочити,
Ані тобі, заїньку, виглянути.
Заїньку, обернися,
Кого любиш – обнімися. 
 
 
Гурт дітей, тримаючись за руки, утворює коло: в середині кола "заїнько" виконує всі ті дії, про які співає гурт.
 
Мак
(соловейко (забавлянка)) 
 
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як мак сіють?
 
Ось так, ось так, ось так, сіють мак!
 
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку,
Чи видав же ти, як мак ріс?
 
Ось так, ось так, ось так, ріс мак!
 
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти як мак рвуть?
 
Ось так, ось так, ось так, рвуть мак!
 
Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував ти в нашім садку,
Чи видав же ти як їдять мак?
Ось так, ось так, ось так, їдять мак! 
 
 
Примітки:
Дитяча гра - забавлянка. потрібно співати і показувати : як сіють мак, як росте мак, як рвуть мак, як ідять мак!
 
 
 Ми кривого танцю йдемо Українська народна пісня
 
Ми кривого танцю йдемо, (2)
Ми в нім кінця не знайдемо. (2)
 
Ані кінця, ані ладу. (2)
Не спізнати, котра ззаду. (2)
 
Ти, сивая зозуленько, (2)
Закуй же нам веселенько. (2)
 
Ти тоді нам закувала, (2)
Як панщина дякувала. (2)
 
Тепер нам ягілка мила, (2)
Бо панщина ся скінчила. (2)
 
Вже пани ті повмирали, (2)
Що на панщину нас гнали. (2)
 
Пішли тії пасти кози, (2)
Що носили на нас лози. (2)
 
Хлопи ходять, люльку курять, (2)
Пани ходять та й ся журять. (2)
 
Як би хлопа зачіпити, (2)
Щоби гроші заробити. (2)
 
Наші батьки чорні були, (2) 
За нас панщину відбули. (2)
 
А ми тепер, як день білі: (2)
Ми панщини не виділи. (2)